Як німці зупинили діалог з Росією
'Петербурзький діалог' був створений 18 років тому з ініціативи та під патронатом президента Росії Володимира Путіна і тодішнього Федерального канцлера Німеччини Герхарда Шредера. За задумом творців форуму він повинен був активізувати і розширити співпрацю громадянських суспільств двох країн.
На той час російсько-німецькі відносини отримали хорошу динаміку розвитку. Не випадково перший форум, що пройшов в Санкт-Петербурзі в квітні 2001 року, присвятили темі 'Росія і Німеччина на рубежі XXI століття - погляд в майбутнє'. Обговорювали взаємодія двох країн у 'Політиці і громадянське суспільство', 'Економіці і бізнесі', 'Науці і освіті', 'Культурі', 'Засобах масової інформації'. Саме з таких тем йшов діалог в п`яти робочих групах першого форуму.
У Росії і Німеччини високо оцінили таку форму співпраці. Продуктивний діалог громадянських суспільств двох країн йшов аж до 2014 року, коли під приводом 'анексії Криму та війни в Донбасі' німецька сторона відмовилася від участі в черговому спільному заході.
Більше того, Німеччина взяла активну участь у всіляких антиросійських санкції, підставою для яких стало 'втручання Росії в справи України'. Цю тему мусолять донині, замовчуючи іншу, більш важливу причину для охолодження германо-російських відносин - посилилася міжнародну конкуренцію між двома країнами.
Сталося так, що російська динаміка розвитку виявилася ефективнішою німецької. Це було очевидно по зовнішньополітичної проблематики. Голос Росії став чути в світі. Керівники Німеччини теж постаралися проявити себе. Але їхні візити, наприклад, на Близький Схід виявилися безрезультатними. Далі Європи Берлін не сприймали, як силу і політичний авторитет.
У перше десятиліття століття Росія виявилася більш ефективною і в економіці. По крайней мере, вже в 2013 році Всесвітній банк зафіксував, що ВВП Росії за паритетом купівельної спроможності перевершив ВВП Німеччини - $ 3592 мільярда порівняно 3539. За інерцією ситуація повторилася ще в 2014 році ($ 3745 млрд. ВВП Росії і $ 3704 млрд. ВВП Німеччини). Потім під дією міжнародних санкцій і помилок власного уряду російська економіка просіла.
Криза на Україні Німеччина спробувала повернути на свою користь, щоб показати всім власну політичну вагу в Європі. На перших порах це частково вдалося, але потім, коли забуксували Мінські угоди (гарантом їх виконання виступив Берлін), слабкість Німеччини побачили все незашорені умовностями спостерігачі.
Офіційні особи підтвердили наявність розбіжностей
Це стало очевидно зовсім скоро. Як стало очевидно і те, що бізнес Німеччини втрачає на санкції мільярди євро. Великі компанії свої збитки змогли частково компенсувати на ринку Північної Америки, дрібні і середні так і не змогли заповнити втрат. У Німеччині заговорили про скасування санкцій і відновленні співпраці з Росією. Підштовхнув до цього і спільний газовий проект 'Північний потік-2'.
Словом, до часу цьогорічного форуму німці дозріли для повноцінного діалогу, по крайней мере, на рівні громадянського суспільства. Подейкували, що захід в готелі 'Петерсберг', який зібрав з двох сторін більше трьохсот учасників, відвідають канцлер Німеччини Ангела Меркель і Президент Росії Володимир Путін.
Однак відлига в двосторонніх відносинах ще не дійшла до такого високого ступеня. Сторони поки обмежилися участю міністрів закордонних справ, російського - Сергія Лаврова і німецького - Хайко Маса. Як і належить дипломатам, міністри говорили про російсько-німецьке співробітництво, 'як лейтмотиви для мирної Європи'.
Попутно зафіксували взаємні розбіжності, перш за все, по Україні. Міністр Мас висловив надію на прогрес в мінському процесі. Свої очікування він пов`язав з позачерговими виборами до Верховної Ради України. Сергій Лавров такому оптимізму не піддався, а наполягав, що 'виконувати мінські угоди повинен в першу чергу Київ'. Там змін поки мало. Триває 'героїзація поплічників фашистів' і учасників держперевороту. Це не сприяє встановленню діалогу між конфліктуючими українськими сторонами. Така сьогодні позиція офіційних осіб.
Екоактивісти поскаржилися Німеччини на Росію
Серед активістів громадянського суспільства на форумі були особливо помітні представники некомерційної громадської організації 'Екозахист'. Ця НКО останнім часом отримала в Німеччині популярність в зв`язку зі справою директора калінінградського регіонального відділення 'Екозахисту' Олександри Корольової.
У Росії проти неї порушили кримінальні справи за звинуваченням у злісному невиконанні рішень суду. Рішення ці, в свою чергу, стосувалися невиконання закону про 'іноземних агентів'. За це Калінінградський відділення 'Екозахисту' крупно оштрафували. Корольова штрафи платити відмовилася, натомість поїхала до Німеччини шукати собі політичного притулку.
Так 'Екозахист' стала відомою в Німеччині, а відразу три її представника виступили на форумі з 'вугільної тематики'. Свої доповіді вони супроводили фото- і відеоматеріалами про забруднення вугільним пилом навколишнього середовища поряд з кар`єрами в Кузбасі, про вугільні терміналах портів Далекого Сходу, де порушується російське екологічне законодавство.
Тема для німців благодатна. Німеччина планує до 2038 року припинити використовувати енергетичне вугілля. Навколо цього сьогодні багато розмов, які знайшли своє відображення і в ході діалогу в 'Петерсберзі'. Доповіді екоактивістів німецькі ЗМІ визнали шокуючими, що додали форуму додаткову інтригу.
Сподобалися німцям не тільки екоактивісти. Заворожив приймаючу сторону доповідь російського письменника і публіциста Леоніда Млечина. Суть свого викладу гість з Росії пояснив місцевим ЗМІ в короткій формі: 'Русский проект без європейського неможливий'.
Напевно, член Громадської ради Російського єврейського конгресу, письменник Млечин - глибокий знавець тисячолітньої російської історії. Німці нашу історію теж якось знають. Вони порушили і стали перебирати в пам`яті своїх співвітчизників, які внесли великий вклад в розвиток Росії. Список вийшов солідний: від мореплавця, першовідкривача Антарктиди адмірала Тадея Тадейовича Беллінсгаузена до високих монарших осіб.
Правда, в новітній історії список давно не поповнювався, але факт, що ми без німців (європейців) нікуди, письменнику Млечин вдалося донести це до місцевої вдячної аудиторії. По крайней мере, в німецьких ЗМІ цю тему активно підтримали.
'Розуміють Путіна'
Втім, не цей сюжет став центральним для минулого форуму. Головним документом 18-го німецько-російського 'Петербурзького діалогу' стало зафіксоване пропозицію повністю скасувати візи для молодих росіян і німців у віці до 25 років.
Співголова форуму з німецької сторони Рональд Пофалла пообіцяв відвідати партнерів Німеччини по Шенгенській зоні (наприклад, в Польщі і Чехії), які поки перешкоджають цієї ініціативи німців. Пофалла сподівається знайти розуміння і підтримку у своїх європейських колег.
Таких, як Рональд Пофалла, в Німеччині звуть Putinversteher ( 'розуміють Путіна'). Їх стає все більше. Яскраве враження на російських учасників справила на форумі мова прем`єр-міністра землі Північний Рейн-Вестфалія Арміна Лашета. Іноді його називають претендентом на пост канцлера Німеччини після відходу Меркель. Хоча Лашет і сьогодні досить авторитетний політик. В рамках форуму у нього відбулася зустріч з міністром Лавровим.
У своєму виступі Армін Лашет 'згадав і провину німців перед мільйонами росіян, загиблих у Другій світовій війні, і' східну політику 'канцлера ФРН Віллі Брандта, спрямовану на примирення з країнами соцтабору. Ця політика була прийнята в Бонні всього лише через кілька років після придушення 'Празької весни'. Подібне 'має бути можливо' і в нинішній складній ситуації ', - цитує політика Deutsche Welle.
З цієї цитати видно, що діалог у 'Петерсберзі' отримав саме різне спрямування. Суть його сформулював колишній глава комітету з міжнародних справ бундестагу, член ХДС Рупрехт Поленц. На його думку, в умовах зростаючої міжнародної напруженості йде прагматичний 'пошук точок дотику'.
І це обнадіює. Схоже, у виборі між конфронтацією і співпрацею російські і німецькі політики почали робити ставку на взаємовигідне співробітництво. Нехай і дуже боязко ... Читайте також: