'Лист очікувань' відбив апетити українських політиків
У Європі до цього заходу поставилися досить стримано. Місцеві ЗМІ писали про те, що нинішні керівники заїхали до Києва підвести підсумок своєї п`ятирічної роботи з Україною, в більшій мірі пов`язаної з каденцією екс-президента Петра Порошенка, вже відійшов від справ. Гості з Брюсселя в найближчі місяці теж покинуть кабінети влади. Тому ніхто з європейських експертів не очікував проривних домовленостей на цьому саміті йдуть натур.
З іншим настроєм готувалися до зустрічі з лідерами Євросоюзу в Києві. Тутешній політикум викотив великий 'лист очікування'. Українці чекали від європейських гостей жорстких заяв щодо ситуації з моряками, затриманими Росією за їх військову провокацію в Керченській протоці, і з припинення будівництва газопроводу 'Північний потік-2'.
Стандартний пункт всіх останніх зустрічей ЄС з Україною - фінансова допомога Брюсселя владі в Києві. Напередодні саміту президент України Володимир Зеленський назвав суму, яку він хотів би отримати 'на відновлення Донбасу', - 10 млрд. Доларів. Правда, таких грошей Європа не давала навіть Петру Порошенко, якому виявляли прихильність в Брюсселі. Тому очікування Зеленського українські ЗМІ не стали навіть обговорювати.
Їх захопила зовсім інша тема - скасування українцям плати за європейський роумінг. Вперше про це було заявлено ще в лютому, на міністерській зустрічі в Бухаресті, де була прийнята декларація, в якій міністри країн-членів ЄС зафіксували 'готовність до діалогу з країнами Східного партнерства зі створення спільного простору міжнародного роумінгу'.
Лобіювала документ Польща. Варшава явно намагалася надати близькій їй Петру Порошенко додаткові очки в його передвиборних перегонах. У Києві цю наживку заковтнула і запам`ятали. Напередодні нинішнього саміту заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар зробив спеціальну заяву про те, що 'Україна хоче домогтися через співпрацю в форматі Східного партнерства збільшення кількості лукостеров і скасування роумінгу в Європі для українських громадян'.
За чий рахунок роумінг?
В Євросоюзі роумінг скасували ще в червні 2017 року. З тих пір 'партнери ЄС' приміряють цю новацію на себе, не дуже заглиблюючись в її деталі. А розібратися є в чому. Скасування загальноєвропейського роумінгу зробили виключно для туристів ЄС, щоб вони не відчували проблем під час подорожі і мали можливість зв`язуватися на своїх мобільних пристроях (дзвонити, писати повідомлення, відправляти фото) з потрібними їм абонентами за тією ж ціною, яку платять будинку.
Хитромудрі східні європейці, які постійно проживають в старій Європі, стали теж активно користуватися цією опцією, але швидко отримали по руках. Справа в тому, що в країнах Європи тарифи на мобільний зв`язок сильно відрізняються. У Німеччині, наприклад, вони набагато вище, ніж в сусідній Польщі. Німецьким мобільним операторам вкрай невигідно, коли в їх зоні хтось користується дешевої польської сімки. Одна справа, якщо це турист, інше - заробітчанин з нормальною європейською зарплатою.
Цю ситуацію легко екстраполювати на Україну, мобільні тарифи якої в рази менше, ніж, скажімо, в Польщі. Як пам`ятаємо, президент Порошенко мріяв, що з безвізом українці будуть на вечір літати до Відня, щоб випити там кави і відвідати місцеву оперу.
Замість Відня українські 'туристи' осіли на польських плантаціях полуниці, в яблуневих садах та інших місцях, де потрібно некваліфікована сезонна робоча сила. За різними оцінками, в Польщі знаходяться близько півтора мільйонів нелегально працюючих українців. Схожа ситуація і в інших східно-європейських країнах. Нещодавно опублікувала свою статистику Чехія. Чехи серед трудових нелегалів нарахували 80% українців. Зрозуміло, що це не додає європейцям бажання підтягнути до безвізу ще й безкоштовний роумінг для 'туристів' з України.
За правилами передвиборної кампанії
З цієї чи будь-якої іншої причини, гості з Брюсселя в Києві про роумінг не згадували, як і обійшли увагою будівництво 'Північного потоку 2', звільнення українських військових моряків, які перебувають в Росії під слідством, і інші популярні на Україні політичні теми.
Київський політикум вибухнув обуренням. Телеекрани заполонили депутати Верховної ради різного калібру і просто здобувачі жаданих мандатів. Вони дружно таврували 'зрадників з Європи'. Ці стогони не дійшли до слуху гостей з Брюсселя. По крайней мере, публічної реакції єврочиновників на обурення учасників українських передвиборчих баталій ніхто не зафіксував.
Відмовчалися керівники ЄС і по скандальній ситуації з віце-прем`єром з питань євроінтеграції уряду України Іванною Климпуш-Цинцадзе, яку не пустили на саміт. Замість обговорення профільних для неї питань Климпуш-Цинцадзе сиділа в сквері Маріїнського палацу, де проходила зустріч, і скаржилася журналістам на президента Зеленського і прем`єра Гройсмана, які не побажали бачити її в складі української делегації через те, що Климпуш-Цинцадзе входить в першу десятку виборчого списку партії Петра Порошенка 'Європейська солідарність'.
Дух української передвиборної кампанії витав над нинішнім самітом. Це сталося відразу після того, як президент Зеленський відкинув пропозицію МЗС України перенести зустріч з керівниками ЄС на кінець року, коли до влади в Євросоюзі очікувано прийдуть нові люди.
У традиціях передвиборного піару успіх в міжнародних справах повинен бути досягнутий невідкладно - сьогодні, зараз. Володимир Зеленський пред`явив його в ході підсумкової прес-конференції. Він подякував гостям з Брюсселя за 'готовність надати Україні другий транш макрофінансової допомоги в обсязі 500 млн. Євро'.
Між тим таку готовність Євросоюзу виявив ще в минулому грудні, коли зупинив виплату другого траншу через невиконання Україною ряду умов. Серед них - прийняття закону про протидію відмиванню грошей, створення реально дієвою і ефективною системи перевірки електронних декларацій, введення служби авторизованих економічних операторів і т.д.
Вирішити такий купу проблем президент Зеленський не зможе. Для цього потрібно контролювати Верховну раду, уряд та інші владні інституції країни, включаючи власну адміністрацію. Сьогодні Володимир Зеленський такими можливостями не володіє. Однак фінансовий транш з Брюсселя виборцям пообіцяв.
Центр дипломатії ЄС зміщується в українські регіони?
Проте, емісари ЄС пообіцяли Зеленському та реальні гроші. На 'Підтримку громадянського суспільства і культури' вони надішлють 10 млн. Євро допомоги. Ще 22,9 млн. Євро прийдуть 'на посилення боротьби з корупцією на національному та місцевому рівнях'. 40 млн. Євро обіцяно 'на фінансування заходів по реалізації реформи децентралізації та підтримки об`єднаних громад'.
Суми, звичайно, зовсім не ті, на які розраховував напередодні саміту Володимир Зеленський, але важливий факт: ЄС підтримує фінансами політичну діяльність нового президента України. Власне, заради цього і починався саміт в Києві. Сенс нинішньої зустрічі в бесіді з DW пояснив представник України при ЄС Микола Точицький.
'Не забувайте, що Євросоюз - це інституції, - нагадав український дипломат. - Дехто каже: це ж стара Єврокомісія, навіщо ми з ними зустрічаємося? Але справа в тому, що кожен єврокомісар пише своєму наступнику лист-рекомендацію. Тому для України важливо, щоб і Туск, і Юнкер, і Федеріка Могеріні, і Хан рекомендували своїм наступникам, в якому ключі працювати з Україною '.
Можна вважати, такі рекомендації вже проявилися в практичні підсумки минулого саміту. Чотири роки тому діючі єврочиновники відкрили в Маріуполі на базі місцевого університету інформаційний центр Європейського Союзу. На той час на Україні вже діяли 19 таких центрів. Вони 'сприяли процесам європейської інтеграції українського суспільства. Поширювали інформацію про співпрацю України і ЄС '.
Центр в Маріуполі замислювався як проект 'Підтримки ЄС для Сходу України'. Його діяльність поширювалася на всі регіони, що межують з Азовським морем, включаючи частину Запорізької області. Тепер саміт збільшив фінансування центру до 60 млн. Євро. Навіщо?
Здається, Євросоюз через регіони намагається зберегти вплив на Україну і проходять в ній процеси. Адже центр країни, його владні інститути та персоналії сьогодні знаходяться під повним контролем американців. Втрачаючи позиції на Україні, Євросоюз тим самим втрачає і свій міжнародний вага. У Брюсселі це зрозуміли і пішли іншим шляхом - рушили свою дипломатію в регіони. Як цей план буде реалізований на практиці, тепер залежить вже від нових керівників ЄС. Читайте також: